Стокгольмський арбітраж «Нафтогазу» проти «Газпрому» — особливе та символічне протистояння. Це найбільший процес в історії комерційних арбітражів і дійсно велика перемога для України. «На кону» була не лише сума, більша за ВВП нашої країни, але й енергетична безпека, тепло в кожній домівці, питання національної гідності.
Однак, історія цього протистояння ще не завершена. «Газпром» відмовляється виконувати рішення й оскаржує його, чекаючи на зраду всередині України. Росія шантажує нас втратою доходів від транзиту і можливим економічним спадом замість хоча б повільного зростання, яке Україна мала останні роки. Багато хто з наших партнерів обмежується деклараціями щодо підтримки України та висловленням глибокого занепокоєння діями Росії. Наші опоненти не полишають спроб знищити позитивні результати змін у «Нафтогазі». Подробицями цього я й хочу з вами поділитися.
Цей арбітраж був складовою частиною системних змін у компанії. Це був довгий, складний і ризикований процес, а не окрема яскрава подія. Аби ви мали змогу зробити об’єктивні висновки, тут викладено загальний контекст цього процесу. Впевнений, багато хто по-іншому подивиться на перемогу у Стокгольмі.
Це — моя особиста точка зору, розповідь від першої особи. Сподіваюся, тим цікавіша для вас. Принаймні це дозволило мені бути відвертим в оцінках. Розповідь розбита на частини, які можна читати як окремі тексти. Але послідовність усе ж таки важлива для повного розуміння. Я намагався зробити аналіз комплексним і обґрунтовувати висновки фактами та цифрами.
Прочитавши цю історію розумієш, що ми з вами виграли важливі битви значною мірою тому, що від нас цього не очікували. Іноді це нагадувало скоріше успішні партизанські вилазки. Але для того, щоб вигравати війну, нам потрібно набагато більше. Насамперед нам усім потрібно об’єднатися навколо спільної мети. Щоб ми разом могли йти в одному напрямку — від прірви, з якої ми вибралися, до енергетичної незалежності й розвинутої економіки. Про виклики та спільний план дій напишу окремо.
Дякую за вашу довіру й підтримку команди національної компанії «Нафтогаз»!
Ключові факти про Юрія Вітренка:
– Виконавчий директор «Нафтогаз Україна». До повернення у «Нафтогаз», обіймав посади Генерального директора інвестиційної компанії AYA Capital, Головного операційного директора американського фонду прямих інвестицій «Амстар Європа», співробітника лондонського офісу інвестиційного банку Merrill Lynch і Старшого консультанта з фінансового менеджменту в компанії Coopers & Lybrand / PricewaterhouseCoopers (Київський офіс).
– Має ступінь МВА INSEAD (Франція, Сінгапур).
– Роботу в міжнародних компаніях і фінансування освіти за кордоном знаходив самостійно, без допомоги батьків. Працювати почав ще підробляючи на шкільних канікулах у 14 років — помічником бухгалтера в комерційному банку. З 15 років навчався на стаціонарі в Київському національному економічному університеті, при цьому підробляв у різних компаніях, що не завадило отримати дипломи бакалавра та магістра з відзнакою.
– Після Української Революції Гідності у 2013-2014 роках новий Голова Правління «Нафтогазу» запропонував Юрію сформулювати стратегію оборони в «газовій війні», яку веде «Газпром», а потім очолити реалізацію зазначеної стратегії. Серед найважливіших досягнень Юрія Вітренка — успішні арбітражні справи проти «Газпрому», які були вирішені за правилами Арбітражного інституту Торгово-промислової палати Стокгольма, і диверсифікація постачання газу, яка дозволила Україні позбутися критичної залежності від «Газпрому». Він ініціював й успішно впровадив проекти з розвитку конкурентного оптового газового ринку в Україні та його інтеграції з Європейським Союзом, а також проект з наближення корпоративного управління до міжнародних стандартів.
*Партнер проекту «Нафтогаз проти Газпрому» — Юрій Вітренко, виконавчий директор НАК «Нафтогаз України». Думки і оцінки, опубліковані в матеріалах проекту, можуть не збігатися з позицією НАК «Нафтогаз України» і редакції НВ.