На промисловому рівні українці почали видобувати нафту та газ задовго до багатьох інших країн — майже 250 років тому. Ще в XVI ст. Дрогобич мав привілей на освітлення вулиць «скельним олієм». Перша згадка про карпатську нафту зустрічається в літературі 1617 року. На старовинному промислі Слобода Рунгурська її добували в 1711 році. Протягом наступних 150 років по всій Україні почали з’являтися нафтогазові підприємства.
На початку ХХ століття за видобутком нафти Галичина посідала третє місце у світі після Сполучених Штатів і Росії. Видобута продукція, зокрема, використовувалася для освітлення українських міст, що робило їх набагато більш безпечними й комфортними для проживання.
Українська нафтогазова індустрія зросла у ХХ столітті
Починаючи з ХХ століття, коли в експлуатацію було введено найбільше на той час родовище в Європі (Дашавське) та перший газопровід, газова промисловість України розвивалася такими темпами, що слава про неї ширилась по всій Європі та по всьому світу.
Максимальний річний обсяг, майже 70 мільярдів кубометрів у 1975 році, — це більш ніж удвічі перевищує теперішній обсяг споживання в усій Україні.
Кілька фактів:
– 30% споживання газу в Європі забезпечувалось газом, який ішов через Україну.
– 80% радянських газових проектів були розроблені українськими науково – дослідницькими інститутами.
– Видобуток нафти в 7 разів більший за сьогоднішній.
– Видобуток газу у 3.5 рази більший за сьогоднішній.
У 1980-х роках через Україну пройшли магістральні газопроводи, які з’єднали сибірські родовища зі споживачами аж до Західної Європи. На західному кордоні України на базі виснажених родовищ були облаштовані величезні підземні газосховища.
Так виникла найбільш потужна в Європі газотранспортна система. Ця система стала серцем дуже складного технологічного комплексу газових родовищ, компресорних станцій і сховищ, промислових, магістральних і розподільних газопроводів.
Український нафтогазовий комплекс і зараз поєднує конфорку на плиті у квартирі споживача з газом у глибокій свердловині на відстані тисяч кілометрів, при чому його робота є достатньо гнучкою, щоб підлаштовуватися під значні добові та сезонні коливання обсягів споживання газу.
*Партнер проекту «Нафтогаз проти Газпрому» — Юрій Вітренко, виконавчий директор НАК «Нафтогаз України». Думки і оцінки, опубліковані в матеріалах проекту, можуть не збігатися з позицією НАК «Нафтогаз України» і редакції НВ.