0

Якісні зміни. «Нафтогаз» vs. «Газпром». Ліквідація монопольного впливу «Газпрому» та корупції в імпорті газу, відкриття ринку

Що було?

Практично весь газ закуповувався «Нафтогазом» за довгостроковим контрактом з «Газпромом», який був укладений на виконання політичних домовленостей. Його умови були далекими від європейських стандартів.

Невеличкі обсяги газу закуповувалися в європейських компаній на західному кордоні України. Але їхні умови теж не відповідали європейським стандартам: ціна включала суттєву премію (надбавку) до європейських цін.

Через деякий час поставки від європейських компаній взагалі почали використовувати як частину схеми по оптимізації сплати ПДВ, а ціна за ним навіть перевищувала газпромівську. Мені неодноразово доводилося чути, що їх контролювали такі бізнесмени, як Рінат Ахметов та нині підозрюваний у корупції Олександр Онищенко.

Потужності для імпорту з Європи становили лише 25% від річних потреб України в імпортованому газі. І гарантій не було: поставки могли бути перервані в будь-який момент. Тобто реально вони не становили альтернативу російському напрямку.

До того ж навіть теоретично можливі поставки газу з Середньої Азії не могли б цю ситуацію змінити, бо транзит звідти можливий лише через територію Росії. Враховуючи, що 56% газу надходило до України ззовні, залежність від поставок газу з Росії була критичною.

Як стало?

Нині в Україну імпортують газ багато компаній, серед яких є й провідні європейські структури.

Потужності для імпорту з Європи збільшені втричі і зараз значно перевищують потреби України. Достатня частина з них є гарантованими, тобто поставки газу з Європи не мають перериватися, навіть якщо Росія зупинить свій транзит через Україну. Таким чином, Україна позбулася критичної залежності від поставок газу з Росії.

«Нафтогаз» купує газ тільки з Європи, тільки в першокласних європейських контрагентів (ніяких «прокладок» чи незрозумілих компаній), тільки за стандартними європейськими контрактами і тільки за ринковою ціною.

Фото: група «Нафтогаз»

Фактично ми так побудували процес закупівлі газу, що місця для корупції не залишилося — першокласні європейські компанії бояться давати хабарі. Та й давати їх немає сенсу: вони продають на тих же умовах, що і на ліквідному європейському ринку газу.

Так, ліквідувавши можливості для непрозорих закулісних домовленостей, ми свідомо знищили годівницю для корупції на закупівлі газу. Вона не тільки приносила мільярди та владу тим, хто її контролював, але ще й підривала основи державності. Тому і підтримувалася з Росії.

Ми ж іще й побудували конкурентний оптовий ринок газу в Україні, свідомо втративши своє монопольне становище.

Зауважу, що хоча формально монополістом в Україні був «Нафтогаз», реально ринок контролював «Газпром»: саме він визначав ціну й отримував економічні переваги від відсутності справжньої конкуренції.

 

*Партнер проекту «Нафтогаз проти Газпрому» — Юрій Вітренко, виконавчий директор НАК «Нафтогаз України». Думки і оцінки, опубліковані в матеріалах проекту, можуть не збігатися з позицією НАК «Нафтогаз України» і редакції НВ.