0

Коментар щодо ситуації з наглядовою радою НАКу

Хотів поки утриматися від коментарів щодо ситуації з наглядовою радою НАКу, але останні події змушують.

Якщо коротко – нехай вже якомога скоріше буде нарешті відібрано всіх незалежних членів наглядової ради через відкритий та конкурентний процес, через оцінку заслуг кандидатів і користі, яку вони можуть принести українському народові.

Тепер більш детально.

НАК – національна компанія України. Від її ефективної роботи залежить сталий розвиток України.

Тому Україні важливо забезпечити ефективну роботу НАКу в своїх національних інтересах.

Така ефективна робота НАКу в свою чергу залежить від ефективності корпоративного врядування (НАК є «корпорацією», він був створений в процесі фактичної корпоратизації Державного комітету з нафти та газу).

Одним з ключових елементів корпоративного врядування є наглядова рада.

Вона має контролювати, щоб менеджмент НАКу ефективно діяв у інтересах компанії, одноосібним власником якої є держава Україна. Тобто не у власних інтересах, не у інтересах наглядової ради, не у інтересах представників інших держав. І щоб була забезпечена реальна підзвітність щодо ефективності роботи менеджменту перед українським народом як кінцевим власником компанії.

Як це забезпечити? Цим питання давно займається ОЕСР – Організація економічного співробітництва та розвитку. Вона була створена у повоєнній Європі як елемент заміни окупаційної моделі на інтеграційну модель – коли країни-союзники нарешті зрозуміли, щоб замість стримування розвитку Німеччини потрібно стимулювати сталий економічний розвиток Європи.

ОЕСР розробила керівні принципи корпоративного врядування державними компаніями.

Одним з ключових принципів є відкритий, конкурентний процес відбору незалежних членів наглядової ради, заснований на заслугах кандидатів (до речі, в країнах ОЕСР є різні практики щодо ролі незалежних членів і взагалі повноважень наглядових рад, але це окрема тема).

На жаль, у вже далекому 2017 році не було відкритого, конкурентного процесу відбору незалежніх членів наглядової ради НАКу. Їх просто запропонували посольства відповідних країн разом з представниками МФО.

Потім без конкурсу одного незалежного члена наглядової ради призначив уряд Гройсмана.

Потім незалежних членів перепризначили. Потім ще раз. Потім ще раз.

Як результат – серед незалежних членів немає жодного з профільною (нафтогазовою) освітою та виробничим досвідом, жодного з юридичною освітою та досвідом, доброго сертифікованого фахівця з міжнародних стандартів фінансової звітності, навіть просто жодного фахівця з досвідом роботи в Україні.

При цьому незалежні члени фактично мають більшість у наглядовій раді.

Я розумію, що я кажу неприємні речі для самої наглядової ради, для тих, хто «давав» кандидатури незалежних членів, хто їх захищав.

Але якщо ми щиро підтримуємо наглядову раду як інституцію, а не як персоналій, і якщо ми дійсно за реформу корпоративного врядування в інтересах українського народу, то давайте підтримувати проведення якомога скоріше справжнього конкурсу на всіх незалежних членів наглядової ради.

А потім ця нова наглядова рада, обрана у відповідності до керівних принципів ОЕСР, зможе визначитися з кандидатурою керівника НАКу – знову ж таки через відвертий, конкурентний на заснований на заслугах процес…

P.S. Перший раз я взяв участь у відкритому, конкурентному та заснованому на заслугах процесі відбору менеджерів, коли мені було 14 років. Я тоді навчався в Київській школі менеджменту для старшокласників, яка потім стала Ліцеєм економіки та бізнесу.

Конкурс так і називався «Всеукраїнський менеджер-відбір». Я у ньому тоді переміг 🙂 Але це теж окрема історія.