Навіщо Газпром це може робити, адже він не використовує в повній мірі вже заброньовані потужності, за які він все одно платить (принцип “качай або плати”)?
Поясню.
Справа в тому, що новий транзитний контракт, який ми уклали в грудні 2019 року, передбачає, що Газпром має бронювати потужність не для загального обсягу транзиту на рік, а на кожну добу і по кожній точці входу і виходу газотранспортної системи України (таких точок багато).
Це не зручно Газпрому, оскільки наперед практично неможливо точно вгадати, наприклад, яке буде співвідношення попиту по кожному з 365 днів на різних точках виходу (в Словаччину, Польщу, Угорщину, Румунію).
Причому за ці додаткові потужності Газпром має платити з коефіцієнтом, тобто з надбавкою!
Не складно здогадатися, що змусити Газпром погодитися на такі умови було непросто. Це вже не кажучи про те, що потрібно знати, що вимагати і як це обгрунтовувати 🙂
Пригадую, як я з Міллєром телефоном о першій ночі у Відні (там були основні склади делегації Газпрому та Нафтогазу; Міллєр був у Санкт-Петербурзі, тобто там вже була третя ночі) вів чергові переговори по цьому питанню.
У Міллєра вочевидь були матриці, які йому готували експерти Газпрому, але він власноруч все перераховував і казав, що тільки він особисто буде обговорювати це питання.
З кімнати, де ми були з Міллєром, ми перейшли до загальної кімнати, де були всі члени делегацій з обох боків – часу на “церемонії” вже не було.
В Києві в цей час (а це глибока ніч) весь склад Кабинету міністрів очікував на остаточний текст контракту на узгодження, мені чи не кожні півгодини телефонував прем’єр Гончарук і питав, чи не соромно мені через те, що я змушую всіх чекати (а ми мали угодити контакт ще в п’ятницю). Не тільки Гончарук телефонував 😉 На підписання контракту очікували президенти України, Німеччини, Франції, а також Єврокомісія.
Це була ще й гра нервів.
Підписали контракт тільки в понеділок пообіді…
І тепер от отримуємо 7,2 млрд дол гарантованих доходів (“качай або плати”), і ще плату за додатково заброньовані потужності.
“Проїдання”…
Ми мали б зараз змушувати Газпром розблокувати передачу газу європейським компаніям на кордоні Україна-РФ, розблокувати транзит газу з Середньої Азії та експорт незалежних від Газпрому видобувників газу в Росії.