Одна з причин того, що режим Путіна так багато заробляє на газі та нафті – це свідоме скорочення, а часто припинення фінансування нафтогазових проектів з боку Західних фінансових інституцій.
В свою чергу вони це робили через помилкову, з огляду на агресію РФ, політику Західних держав, які проводили так звану «зелену трансформацію» без належного врахування геополітичних та безпекових наслідків.
Через таке обмеження фінансування потерпали проекти в Північній Америці, Африці, Австралії, на Сереньому Сході. І в Україні.
Від цього було менше конкуренції для РФ.
Виходило, що видобуток нафти та газу в авторитарних режимах з великими грошима отримував конкурентну перевагу над проектами в країнах з більш ліберальною економікою.
Хіба цього хотіли уряди Західних держав?
Тому цю помилку потрібно терміново виправляти.
Так, найефективніше фінансувати проекти з енергоефективності та розвитку альтернативної енергетики, щоб скорочувати споживання вугілля, нафти, газу, які експортує кривавий режим Путіна.
Але цього буде недостатньо, тому потрібно терміно нарощувати видобуток в інших країнах, а для цього потрібно змінити політику щодо обмеження фіннансуваня.
До речі, це стосується не тільки державної політики на Заході.
Це стосується і так званої ESG, корпоративної відповідальності.
Сучасні корпорації, зокрема фінансові інституції, мають проводити відподальну політику не тільки по відношенню до захисту довкілля, а по відношенню до геополітичної стабільності, щоб на Землі був мир, а не криваві війни, як та, яку проводить РФ проти України.