Про результати перевірки Нафтогазу державними аудиторами.
Цей скандал виглядає дуже серйозним (точніше, він би був дуже серйозним в нормальній країні).
Голова Державної аудиторської служби на телебаченні заявляє, що державні аудитори завершили перевірку в Нафтогазі і знайшли там порушення на 180 мільярдів (!) гривень. (Про це з 1:15:30 хвилини)&
І це ж не якась там попередня перевірка.
Ціла Рада національної безпеки та оборони, яку очолює, нагадаю, Президент України, доручає Державній аудиторській службі провести перевірку Нафтогазу. Це – найвища інстанція, оскільки немає аудиторів більш високої істанції над Державною аудиторською службою. При цьому це ще відбувається як реалізація виборчих гасел нового президента. До речі, керівництво Державної аудиторської слуби призначене вже за нового президента і навіть за нового прем’єра, тобто тут на “попередників” стрілки не перевести.
Після цього виступу голови Державної аудиторської служби на телебаченні відбувається щось дивне (для нормальної країни).
Ні Державна аудиторська служба, ні Нафтогаз не публікують результати цієї перевірки. Хоча очевидно, що вони мають ці результати. І що вони є важливими для суспільства, адже такі перевірки мають проходити в інтересах суспільства.
Чому Нафтогаз, який декларує відкритість, не публікує цей документ? Що приховувати? Нафтогаз же публікує звіти, аудиторів, яким він платить, так нехай опублікує я звіт аудиторів, яким він не платить. Якщо там є якісь конфіденційні дані, їх можна замазати (як це робилось при публікації рішень Стокгольмського арбітражу).
Далі журналісти Економічної правди кажуть про те, що бачили цей документ, пишуть про це статтю.
Очевидно, що це суспільна значима інформація і тому журналісти мають про це писати.
Нафтогаз маніпулятивно (про це нижче) коментує окремі виявлені порушення, але мовчить про інші порушення, про які вже написали журналісти.
Далі з’являється допис на сторінці Державної аудиторської служби, що начебто журналісти висловалювали свою суб’єктивну думку та інформація про результати перевірки не відповідає дійсності.
Ви в це вірите? Що журналісти вигадали цю “суб’єктивну думку”? І що вони опублікували цю статтю не бачивши результатів перевірки?
А як же тоді виступ самого керівника державної аудиторської служби на телебаченні, де він сам каже, що перевірка закінчена і виявлено порушень на 180 мільярдів? Як кажуть в таких випадках, якщо вас взяли у заручники, моргніть:) І “телефонне право”, як нам кажуть, в Україні закінчилось…
Коротче, в такій ситуації Нафтогаз та/або державні аудитори мають опублікувати результати перевірки.
Тоді я зможу цей документ прокоментувати. А поки можу прокоментувати тільки те, що написав Нафтогаз і що написали журналісти.
Чому взагалі це коментую? Тому що хочу наперед сказати, що в мене є свій погляд, відмінний від позиції Нафтогазу, щоб потім мене не звинувачували в тому, що я мовчав, і тому це сприймалося як якась «мовчазна згода». Особливо враховуючи, що це перевірка була за період коли я був в Нафтогазі. І що як людина, яка мала сертифікацію фахівця з міжнародних стандартів обліку (АССА, FCCA) і інші релевантні сертифікації я не мав мовчати. І також враховуючи те, що я і члени моєї команди неоднаразово писали о багатьох проблемах з обліком та звітністю Нафтогазу.
Іншими словами, я не хочу несу відподальність за створення українського Енрону. Я не хотів і не хочу бути частиною брехні і маніпуляцій. Є проблеми – давайте їх відкрито обговорювати, а не приховувати. Більш детально про те, чому я це коментую, як це повязане з моїм звільненням з Нафтогазу – у наступному дописі.
Отже, мої коментарі. Давайте почнемо з двох порушень, про які пишуть журналісти, і які взагалі не коментує Нафтогаз.
1. “Продаж газу за заниженими цінами”. Тут бракує деталей, але я колись сам казав про такий приклад, коли Нафтогаз продавав компанії ЕРУ газ за ціною, нижче ринкової. ЕРУ потім перепродавала цей газ Укртрансгазу, тобто тому ж Нафтогазу, за ціною вже вище ринкової. Один з власників ЕРУ тоді спочатку отримав достув до конфіденційної інформації Нафтогазу, потім став де-факто керівником цього напряму в Нафтогазі, а потім і де-юре керівником. Нагадаю, навіть аудитори з КПМГ у своєму звіті так і написали, що газ продавався за ціною нижче ринкової. До речі, їм в компанії сказали (а вони повірили і вирішили не напружуватися з перевірокою?; вони навіть не залучили фахівців з українського права), і аудитори тоді написали, що порушень не виявлено. Тобто газ продавався по ціні нижче ринкової, але порушень не виявлено:) А от тепер державні аудитори можливо все ж таки самі перевірили відповідність законодавству і вирішили, що порушення були.
2. “Безпідставна виплата премій правлінню”. Деталей теж бракує. Можу лише зазначити, що я ніколи не був членом правління і тому моїх премій це не стосується. При цьому нагадаю, що і я, і члени моєї команди неодноразово писали про те, що в Нафтогазі немає нормальної системи управління результатами (performance management). Але це “всіх”, мабуть, влаштовує. Скажу більше, я маю підстави вважати, що у випадку з моєю премією за перемогу у Стокгольмському арбітражі не було б такого негативного резонансу, якби в Нафтогазі була завчасно створена прозора і справедлива система винагороди всіх керівників у відповідності до їхнього особистого вкладу. Моя команда разом з консультантами, яких залучав Нафтогаз та навіть міжнародні партнери, розробила контретні пропозиції щодо такої системи, які так і не були впроваджені.
Журналісти також пишуть про виявлені “порушення у закупівлях”, “заниження вартості послуг транпортування газу”, “приховане кредитування”. Хотілось би побачити деталі, про що саме йде мова.
Тепер про порушення, які Нафтогаз коментує.
1. Створення резерву сумнівноі заборгованості (РСЗ). Державні аудитори кажуть, що створення РСЗ відбувалося з порушенням вимог, встановлених урядовим рішенням, а Нафтогаз каже, що діяв у відповідності до міжнародних стандартів фінансового обліку (МСФО) та національного законодавства. Наскільки я розумію, мова йде про те, що Нафтогаз продає газ облгаззбутам та тепловикам, які не розраховуються за нього в повному обсязі. Специфіка цієї ситуації полягає в тому, що Нафтогаз має наперед знати, якщо бути чесним, що за частину газу скоріш за все ніколи не заплатять, і наперед знає, що уряд не дозволяє сворювати РСЗ. Виникає питання, а може тоді, у відповідності до МСФО 15.9* (див нижче), Нафтогаз має взагалі не показувати реалізацію (продаж) частини газу, і тоді, відповідно, не потрібно буде створювати РСЗ? Чи може Нафтогаз просто хоче, щоб звітність краще виглядала, і щоб керівництво могло «торгуватися» по сумі перехувань в бюджет? Чому тоді дивуватися, що державні аудитори вказують на порушення? З іншої точки зору, навіть якщо вже показувати реалізацію всього обсягу газу, то я би створював РСЗ на всю суму несплат (враховуючи що реальних джерел для погашення цих боргів немає), а Нафтогаз цього не робить. Таким чином, наскільки я бачу, Нафтогаз порушує як вимоги, встановлені урядовим рішенням, так і МСФО.
2. Невиконання концепції розвитку газовидобувної галузі. Мова йде про скорочення видобутку газу коли за планом він мав збільшуватися. Нафтогаз звинувачує у цьому кого завгодно, тільки не самого себе. Самі вирішуйте, наскільки така позиція має викликати довіру, особливо враховуючи, що в правлінні та наглядовій раді Нафтогазу немає жодного профільного фахівця з видоботку газу (з нафтогазовою освітою та виробничим досвідом). При цьому спочатку у 2019 році Нафтогаз взагалі приховував, що добовий видобуток почав скорочуватися, а потім його топ-менеджер почав публічну кампанію у стилі басні Езопа про лисицю та “зелений” виноград. Але питання навіть в іншому. Держава ж не може спиратися тільки на виправдання керівника Нафтогазу чому стратегічно важлива програма збільшення видобутку була провалена.
3. Несвоєчасна сплата дивідендів. Аргументація Нафтогазу – потрібно було купувати більше газу – щоб підготуватися до можливого переривання транзиту. Але замовчується, що більше газу потрібно було купувати і тому, що Нафтогаз скорочував видобуток власного газу, а мав його збільшувати. І тому, що всупереч планам, падала частка ринку і прибутки в нерегульованому сегменті, знижувався рівень розрахунків у регульованому сегменті, не була створена сучасна систему трейдингу газу, яка б дозволяла продавати форвардні контракти тощо.
Проміжний висновок з цього скандалу: результати перевірки мають бути опубліковані, і має бути офіційна реакція з усіх зацікавлених сторін на ці результати.
У наступному дописі напишу більш детально про те, чому я це коментую, як це повязане з моїм звільненням з Нафтогазу.
*A contract must meet the following criteria in order to be accounted for under IFRS 15 (IFRS 15.9):
* the parties to the contract have approved the contract and are committed to perform their obligations;
* the entity can identify each party’s rights regarding the goods or services to be transferred;
* the entity can identify the payment terms for the goods or services to be transferred (not to be confused with unpriced contract modifications);
* the contract has commercial substance (i.e. the risk, timing or amount of the entity’s future cash flows is expected to change as a result of the contract); and
* it is probable that the entity will collect the consideration to which it will be entitled in exchange for the goods or services that will be transferred to the customer.
Reassessment of the above criteria is not required unless there is an indication of a significant change in facts and circumstances (e.g. significant deterioration of customer’s financial standing). Any reassessment is accounted for prospectively and relates only to remaining goods or services, therefore revenue already recognised is not reversed (IFRS 15.13, BC34). See also Example 4 accompanying IFRS 15.
