Відокремлення оператора ГТС від «Нафтогазу», так званий «анбандлінг», вже стало певним «фетішем».
Цього відокремлення негайно вимагають ті, хто хоче скоріше «роздерибанити» «Нафтогаз», або просто «розділити та володарювати» в корупційних інтересах.
Його прагнуть якомога швидше побачити ті, хто робить реформи «для галочки». Вони фокусуються на змінах по формі, а не по суті; правильна послідовність реформ та, відповідно, їхні наслідки, їх теж не дуже турбують.
Що, мабуть, найбільш важливо, питання анбандлінгу просуває Росія через своїх агентів впливу в Європі і в Україні. У Москві знають, що справжній анбандлінг, проведений до закінчення терміну транзитного контракту у 2019 році, вимагає або припинення транзиту (і тоді Росія позбавить Україну доходів від транспортування газу в Європу), або згоди «Газпрому» (якої він не дає).
Тобто росіяни розуміють, що виконати цю вимогу європейського законодавства Україна наразі не може. Тому кремлівські агенти впливу і сприяють «фетишизації» цього питання як докору «Нафтогазу» й Україні в цілому. І використовують його як один із аргументів на користь будівництва «Північного потоку 2» (обхідного газопроводу, який реалізує той самий план Росії позбавити Україну транзиту газу).
Поєднання інтересів згаданих вище груп впливу, які насаджують думку про те, що ««Нафтогаз» не хоче проводити анбандлінг», робить складною розповідь про те, що ж таки було зроблено у цьому напрямку. Але я обіцяв наводити конкретні приклади того, за що відповідав особисто. І мені є що сказати.
Наприклад, свого часу під моїм керівництвом була створена філія «Укртрансгазу» «Оператор ГТС». Вона була підготовлена для відокремлення у відповідності з європейським законодавством. Це було позитивно відзначено компетентною європейською інституцією.
Так, це не повне завершення процесу. Але я не бачив, щоб у той період хтось не на словах, а на ділі зробив щось більше для відокремлення оператора ГТС.
Проте, головне навіть не це. «Анбандлінг» — лише форма. А його сутність полягає в забезпеченні недискримінаційного доступу до ГТС для всіх учасників оптового ринку газу. Так от, якщо подивитися на сутність, то ми вже забезпечили такий доступ, принаймні я не чув обґрунтованих претензій від учасників ринку.
Є лише один важливий нюанс: «Газпром» має значні преференції щодо доступу до української ГТС, що визнав і Секретаріат Енергетичного Співтовариства. Водночас російська компанія відмовляється приводити контракт на транзит у відповідність до загальних правил. Тому по суті саме це і є головною проблемою «анбандлінгу».
*Партнер проекту «Нафтогаз проти Газпрому» — Юрій Вітренко, виконавчий директор НАК «Нафтогаз України». Думки і оцінки, опубліковані в матеріалах проекту, можуть не збігатися з позицією НАК «Нафтогаз України» і редакції НВ.