Маю подякувати багатьом людям. Назву в цьому пості окремих ключових дійових осіб. Сподіваюсь, це дозволить вам краще зрозуміти, як зсередини процесу бачу їхню роль, і скоротить кількість спекуляцій на цю тему. На жаль, я не можу всіх зараз персонально відзначити. Наперед вибачаюсь. Але я ціню вклад кожного. Так само я памятаю тих, хто створював перешкоди;).
Почну з арбітражного процесу, оскільки для того, щоб отримати гроші за рішенням Стокгольмського арбітражу спочатку потрібно було виграти у цьому арбітражі.
Нагадаю, рішення Стокгольмському арбітражі щодо контракту на транзит газу, за яким було сплачено ці 3 мільярди доларів (на додачу до 2,1 мільярдів доларів, отриманих через залік за поставлений газ) було винесено у лютому 2018 року.
Ключові дійові особи у арбітражному процесі:
– Мої партнери в команді з боку Нафтогазу, яка безпосередньо займалася арбітражем: Ярослав Теклюк Yaroslav Teklyuk), Олександр Веденєєв (Alex Veden). Так, у нас була дуже маленька команда. Ярослав як головний юрист Нафтогазу був разом зі мною офіційним предтавником Нафтогазу в арбітражі. Олександр як головний аналітик, допомагав з економічним обґрунтуванням позовних вимог до Газпрому (а це була нетривіальна задача, оскільки спочатку у мою ідею арбітражу з Газпромом щодо транзитного контракту не повірили навіть наші зовнішні юристи та експерти). Ярославу в цьому процесі допомагали Elena Zeksel та Наталья Лавреха. Олександру допомагали передусім Олена Мельник та Іван Карпенко.
– Наші зовнішні юристи та експерти: Wikborg Rein, Gernandt & Danielsson, Aequo, Brattle Group та інші. Вони є, можливо, найкращими, і ми їм дуже вдячні за ефективну спільну роботу. Ми формували фахову позицію та аргументи по суті, які потім юристи та експерти разом з нами успішно захищали це в арбітражі.
Зауважу для тих, хто думає, що достатньо найняти гарних юристів та експертів. Ні, на жаль, це не так, особливо у таких складних справах проти таких потужних опонентів. Юристи та експерти можуть лише допомогти, вони не можуть за вас все придумати і зробити. Ви маєте краще за них знати свою справу і розбиратися у проблемах, які намагаєтесь вирішити за допомогою арбітражу.
– Свідки: Ігор Діденко, Антоніна Марченко, Андрій Коболєв, Вадим Фролов. Я теж був свідком у цьому процесі. Особливо тут відзначу Ігоря Діденка, як ключового свідка. Не кажучи вже про те, що саме йому ми завдячуємо тим, що в контракті — право Швеції та Стокгольмський арбітраж.
Якщо подивитися на арбітраж більш широко, на зовніші чинники, я би виділив таких дійових осіб:
– Українське громадянське суспільство. Вдячний тим, хто боровся за перемогу Революції Гідності та тиснув на владу, аби зробити можливими хоча б часткові зміни у системі. Особливо вдячний захисникам України на всіх фронтах.
– Яценюк — після того, як не вдалося домовитися з Газпромом щодо продовження дії «знижок Януковича» і щодо боргів за поставлений газ, і стало очевидно, що Україна не має грошей виконувати зобов’язання за контрактом на поставку газу, тобто коли іншого прийнятного варіанту по суті не було, Яценюк підтримав рішення про те, що Нафтогазу потрібно скористатися своїм правом звертатися в Стокгольмський арбітраж.
Зауважу, що це стосується арбітражу по контракту на поставку газу, а не по транзиту, за яким ми зараз отримали гроші.
Але все одно, «дорогу в арбітраж» було прокладено. І потім підтримка цього процесу з його боку була іноді важливою.
– Порошенко — я не можу зараз згадати випадки прямої допомоги з його боку у цьому процесі, але публічно він підтримував арбітраж проти Газпрому.
– МЗС та дипломати (Клімкін, Зеркаль, Єлісеєв та інші) — допомагали та сприяли з контактами на міждержавному рівні, які допомагали у різних аспектах.
– Міжнародні партнери України — вони теж допомагали і сприяли у більш широкому плані.
– Члени Правління та Наглядової ради Нафтогазу — вони ухвалювали окремі важливі рішення, які стосувалися арбітражу.
– Інші політики, держслужбовці, журналісти, активісти, коллеги. На жаль, я не можу зараз перерахувати всіх, хто допомагав і сприяв у цій спільній справі. Я за це перед ними вибачаюсь. Але я не забуваю їхній внесок. .
Тепер напишу про другу стадію — отримання грошей від Газпрому.
Спочатку зауважу, що до нашої юридичної команди, яка безпосередньо працює над цими питаннями з боку Нафтогазу, приєдналися Ольга Іванів та Владислав Бєлік.
Тепер про більш широкий погляд на цей процес.
Ми можемо сперечатися, як швидко ми могли б стягнути ці кошти у примусовому порядку, і наскільки різні фактори вплинули на рішення Газпрому сплатити ці кошти добровільно , але це сталося за активної участі з боку Президента Зеленського.
Стокгольмський арбітраж і виконання його рішень завжди мали не просто політичний, а геополітичний аспект.
З того, що я особисто бачив, Президент Зеленський завжди займав позицію, що Газпром має виконати рішення Стокгольмського арбітражу. Це було важливо, особливо з огляду на те, що завжди вистачало тих, хто був готовий «злити» нашу перемогу.
Також можу сказати, що Президент Зеленський надав мені можливість захищати нашу позицію щодо необхідності виконання рішення Стокгольмського арбітражу навіть на зустрічі з Путіним у Парижі.
Зауважу, що це має бути прикладом того, як за нової влади переможно завершується те позитивне, що почалося ще за попередньої влади.
Відзначу роль Офісу Президента, передусім Андрія Єрмака, Верховної Ради, Кабміну, зокрема профільного міністра Олексія Оржеля, українських дипломатів, НКРЕКП, АМКУ, міжнародних партнерів — вони допомагали та сприяли у різних питаннях.
Також згадую про роль громадянського суспільства, яке створювало необхідний запит, який влада не могла не помітити.
P.S. Щоб цей мій допис не виглядав як лестощі можновладцям, відверто зазначу, що ця перемога в Стокгольмському арбітражі стала можливою не завдяки, а всупереч застарілим порядкам, заведеним у системі владі та в державних компаніях. Зокрема всупереч паразитуючому порядку, який так прижився на всіх рівнях нашого суспільства.
Ця перемога є винятковою. Як кажуть англійці — «винятки підтверджують правила».
На жаль, як правило, ці застарілі порядки у системі влади та державних компаніях призводять не до перемоги, а до «зради».
P.P.S. Я писав більш детально про протистояння з Газпромом та про арбітраж в спецпроекті з НВ: