“Час розставляє все на свої місця”. Ця фраза крутилися у мене в голові півтора роки тому, коли мав суперечку з Андрієм Коболєвим, керівником Нафтогазу, через Фаворова, керівника “Інтегрованого газового бізнесу” Нафтогазу (видобуток, торгівля, постачання природного газу).
Сьогодні Фаворов пішов з Нафтогазу.
Перегорнути сторінку і забути? Чи зробити правильні висновки на майбутнє?
Відразу зауважу, що це питання НЕ особистих відносин і НЕ персонального конфлікту, як хтось хоче це подати.
Це питання того, що є важливим для всіх нас: енергетичної безпеки, зростання економіки, наповнення держбюджету, корупції, цін на газ, управління державними компаніями.
Чимало моїх друзів та людей, які підтримують те, що я роблю з нашою командою, думають, що Фаворов є класним хлопцем. Але поза межами персоналій, маємо факти, які потребують пояснень.
Для того, щоб було зрозуміло, про що мова, достатньо подивитися на графік з даними щодо видобутку газу (на картинці).
Зверну увагу, що суперечка з Коболєвим щодо Фаворова у мене була наприкінці 2018 року. А в 2019 році ми вже бачимо рекордне за два десятиліття (!) падіння видобутку.
І це не просто “внутрішня проблема” Нафтогазу.
– Враховуючи масштаб Нафтогазу, це безпосередньо впливає на скорочення промислового виробництва в Україні, погіршення торговельного балансу, зниження доходів держбюджету.
– Це мало суттєвий негативний вплив на енергетичну незалежність, зокрема на переговори щодо продовження транзиту у 2019 році.
– Не кажучи вже про те, що це віддаляє можливість значного зниження цін на газ у ринковий спосіб (з рівня імпортного паритету до рівня експортного паритету).
Для тих, хто чув і вірить виправданню про те, що видобуток падає тому, що не дають нові ліцензії, зверну увагу, що Програма 20/20 не виконується і щодо видобутку на вже виданих ліцензіях (дозволах). Тобто навіть без нових ліцензій мало бути зростання, а не падіння видобутку. При цьому потрібно казати і про простої бурового підрозділу через очевидні помилки менеджменту. І про некоректний з економічної точки зору підхід до визначення обсягу бурових робіт. І про те, що видобуток продовжує падіння. І що нова “програма”, нещодавно представлена Фаворовим — це скоріш лише презентація менеджера, який не є фахівцем у видобутку, а не серйозна робота фахівців, за яку вони несуть реальну відповідальність, і яка підтверджена авторитетними незалежними експертами.
Тому може все ж таки є сенс розбиратися?
Додам про деякі інші результати роботи Нафтогазу за напрямками, які очолював Фаворов, і щодо яких у мене була суперечка з Коболєвим.
– Доля ринку у конкурентному сегменті постачання газу комерційним споживачам наближається до нуля. Нормальної системи, яка б дозволяла Нафтогазу розвивати ринок і при цьому заробляти гроші, так і не було створено. Натомість було вирішено продати газ на “біржі”. Але в Україні відсутнє належне регулювання таких «бірж» (тобто в нормальній країні вони навіть не могли б називатися біржами). І тому поки просто приватні компанії у непрозорий спосіб заробляють на продажі газу Нафтогазу.
– Не використовувалися можливості для прибуткового розвитку у суміжних сегментах, наприклад, поставок електроенергії (навіть підприємствам групи Нафтогаз).
– “Маніловщина” з поставками американського газу, який начебто мав врятувати Україну у випадку припинення транзиту. При цьому в це були втягнуті найвищі посадові особи країни.
– “Геніальні” кампанії на кшталт “Газ про запас”. При цьому відбувалася співпраця зі структурами Фірташа.
Залишилося лише подивитися на фінансові результати “Інтегрованого газу” у звітності Нафтогазу за 2019 рік. Наш аналіз показує, що якщо коректно рахувати, то ми побачимо рекордні збитки.
Цікаво, чи звертали на все це увагу Олексій Гончарук (https://www.facebook.com/Oleksiy.Honcharuk/?__tn__=kK*F) та Тимофей Милованов (https://www.facebook.com/profile.php?id=100004775745586&__tn__=-]K*F), принаймні коли вони аналізували причини падіння промислового виробництва і невиконання планів по держбюджету.
Можливо, ви зараз читаєте це і думаєте, що це я “зводжу рахунки” чи “атакую”. Ні, навпаки, все, що я хотів і хочу стосовно цієї ситуації — це об’єктивного аналізу з висновками.
Так, у мене особисто виникали питання спочатку щодо Фаворова, які я ставив, і на які, на жаль, і досі не отримав відповіді, яка б знімала ці питання.
Можливо, я не правий, але для мене все це свідчить не про персональний конфлікт, а про наявність системної проблеми.
До речі, щодо цього цікава ваша думка, а також професійна точка зору журналістів і головних редакторів (Andriy Samofalov, Дмитрий Рясной (https://www.facebook.com/profile.php?id=100001557499572&__tn__=-]K*F), Сергій Головньов (https://www.facebook.com/sergiigolovnov?__tn__=-]K*F), Ivan Verstyuk, Sonya Koshkina (https://www.facebook.com/sonya.koshkina?__tn__=-]K*F), Mykhailo Tkach, Boris Davidenko (https://www.facebook.com/boris.davidenko?__tn__=-]K*F), Denys Bihus)
Давайте я ще раз озвучу ці проблемні питання, щоб не було ніяких підозр у “підкилимних” інтригах:
1. Призначення Фаворова відразу викликало сумніви з точки зору його компетенції — він не мав належного досвіду у видобутку та постачанні газу для потреб населення тобто основних напрямках роботи “Інтегрованого газу”. При цьому сама логіка створення “Інтегрованого газу” була в тому, щоб комплексно на державному рівні вирішувати проблеми збільшення видобутку і розвитку ринку постачання газу для потреб населення; зокрема забезпечити, щоб надходження грошей від реалізації видобутого газу населенню було достатньо для збільшення обсягів видобутку. Водночас призначення Фаворова суперечило кодексу етики Нафтогазу — у нього був “конфлікт інтересів” в сегменті торгівлі газу, оскільки він залишався власником компанії, яка була конкурентом Нафтогазу та контрагентом компаній Групи Нафтогаз (тобто які Нафтогаз контролює) щодо купівлі-продажу газу. В такій ситуації, чи не помилкою було саме призначення Фаворова?
2. За думкою юридичного експерта цьому взагалі передувало можливе порушення законодавства, фактично кримінальний злочин. Це сталося коли Фаворов отримав реальні повноваження в Нафтогазі, величезний кабінет “начальника”, секретаря, корпоративну електронну пошту тощо, Фаворов був представлений співробітникам Групи Нафтогаз як керівник цього напрямку, а при цьому Фаворов ще не був формально призначеним в Нафтогазі (що потім використовувалося для уникнення відповідальності).
Ось цей висновок юридичного експерта: https://bit.ly/3dO8jKj
Цей висновок був додатком до листа адвоката. Почитайте, там багато що цікавого написано: https://bit.ly/2UxXd4t та головне тут https://bit.ly/2xAFT61
У цих документах йдеться про дуже серйозні речі, які не можна просто так ігнорувати. Яке пояснення викладених у цих документах фактів?
3. Коли я поставив Фаворову питання на внутрішній нараді, чому його приватна компанія заробляє мільйони доларів на посередництві між двома компаніями групи Нафтогаз, і це при тому що він вже де-факто є керівником Нафтогазу, який відповідає за торгівлю газом, то замість конкретних відповідей я отримав загальні фрази. Я казав Коболєву, що він зробить величезну помилку, якщо призначить Фаворова. Коболєв сказав, що рішення своє не змінить, а якщо я переживаю за свою репутацію, то маю звертатися до «комплаєнсу» (внутрішня служба, яка зокрема перевіряє «конфлікт інтересів»). Це звернення нічого не змінило, як і подальше звернення на Наглядову раду. Замість визнання очевидного, було ухвалене рішення провести «форензік» аудит із залученням міжнародної компанії. Щоправда, потім з’ясувалося, що це був не зовсім форензік аудит, оскільки не було жодного юриста, який би знався на українському праві і тому міг би сказати, чи були порушення законодавства. Також потім з’ясувалося, що аудитори покладалися на запевнення менеджменту. А менеджмент “упустив” важливі деталі (наприклад, що компанія Фаворова була конкурентом Нафтогазу щодо закупівлі газу на міжнародних ринках). І тому не дивлячись на те, що аудитори формально встановили, що Фаворов залишався власником цієї компанії (ЕРУ), коли він спочатку неформально, а потім і формально був начальником в Нафтогазі, аудитори начебто не знайшли порушень з боку Фаворова. А в публічній комунікації Нафтогаз взагалі вирішив не акцентувати увагу на виявленому конфлікті інтересів Фаворова. Так було порушення чи ні? Якщо було, то хто притягнутий до відповідальності?
4. Потім правління Нафтогазу погодилося з позицією Фаворова і звільнили людину (на моє переконання, за надуманими підставами), яка на “лінію довіри” повідомила про його конфлікт інтересів. Це виглядало як помста — щоб боялися виступати проти начальства. Це правильний вчинок, який не протирічить принаймні етичним нормам?
5. Коли щодобові дані чітко показували, що видобуток падає, Фаворов через офіційні канали Нафтогазу на підставі нерелевантного порівняння з попереднім роком розповідав всім, що видобуток зростає. Це хіба не маніпуляція?
6. У багатьох навіть міжнародних виданнях була інформація про те, що Фаворов детально розповів своєму “колишньому” партнеру по ЕРУ про пропозицію американських бізнесменів поставляти газ Нафтогазу. Тобто Фаворов за гроші Нафтогазу їде в США, там Нафтогазу роблять комерційну пропозицію, яка очевидно є комерційною таємницею, але Фаворов спокійно ділиться цією інформацію з одним з основних конкурентів Нафтогазу. Це хіба не є порушенням, за яке потрібно відповідати?
7. Коли показники діяльності по напрямках, які очолював Фаворов, почали показувати негативні результати, відповідну інформацію просто припинили оприлюднювати. Як це співставити з задекларованою відкритістю Нафтогазу?
Враховуючи все вищезазначене, мені складно просто “перегорнути сторінку” та все забути до того, як будуть отримані відповіді та зроблені висновки.
Щиро сподіваюсь, що це потрібно не тільки мені…