То що сталося б?
Катастрофа. Гуманітарна чи політична. Українські родини залишилися б без опалення взимку. Україна могла б втратити державність, виконавши політичні вимоги Росії чи постраждавши від жорсткішої активізації проросійських сил. Цей сценарій став би реальністю, якби «Нафтогаз» не зміг провести необхідні зміни в частині закупівлі імпортованого газу, зокрема позбутися залежності від газпромівського газу та боргового зашморгу на мільярди доларів.
Якими соціальними наслідками загрожувала відсутність газу?
Без налагоджених джерел імпортованого газу українська ГТС навіть із накопиченими запасами не мала змоги нормально працювати вже взимку 2014-2015 років. За таких умов у холодну пору року був би колапс: по всій країні розривалися б труби, як в Алчевську в 2006 році, люди замерзали б без централізованого та індивідуального газового опалення.
Здатність швидко усувати наслідки таких відключень та можливих аварій була б обмеженою. Ймовірніше за все, це переросло б у справжню гуманітарну і, можливо, техногенну катастрофу.
До яких політичних наслідків міг призвести колапс, викликаний відсутністю газу?
Саме такого розвитку подій очікували кремлівські стратеги. Адже на цьому тлі з великою вірогідністю перейшли б до активних дій у гібридній війні проросійські сили та «колаборанти». Тиск щодо повернення України до сфери впливу Росії ставав би дедалі нестерпнішим. Це надало б Москві можливість під виглядом «братерської допомоги» окупувати ще принаймні декілька областей або навіть створити загрозу для самої незалежності України.
За таких обставин путінська мрія про Україну як державу, що занепала, «failed state», була б реалізована.
Якими могли бути економічні наслідки?
Першими через відключення постраждали б промислові споживачі газу, які не є захищеними споживачами (на відміну від населення та теплогенеруючих компаній).
Протягом жовтня 2014 року — березня 2015 року обсяги споживання газу українськими промисловими підприємствами склали 8.7 мільярда кубічних метрів, тоді як загальні обсяги імпорту за той самий період дорівнювали 9.1 мільярда кубічних метрів.
Через відсутність імпорту і відповідні відключення промислові компанії не спожили б ці 8.7 мільярда кубічних метрів. І, найімовірніше, повністю зупинили б своє виробництво, не маючи змоги швидко перейти на альтернативні енергоносії.
За нашими оцінками, негативний ефект від зупинки таких підприємств міг скласти до 6% від ВВП.
Окрім цього, значна кількість промислових споживачів газу є експортерами (зокрема, хімічні підприємства). Через зупинку виробництва вони не мали б змоги отримувати валютну виручку. Зменшення цих надходжень призвело б до більшої девальвації гривні на початку 2015 року.
І це ще без урахування шокового впливу на економіку від можливого розвитку гуманітарної катастрофи й підвищення політичних ризиків.
*Партнер проекту «Нафтогаз проти Газпрому» — Юрій Вітренко, виконавчий директор НАК «Нафтогаз України». Думки і оцінки, опубліковані в матеріалах проекту, можуть не збігатися з позицією НАК «Нафтогаз України» і редакції НВ.